Залишити свій відгук про цю статтю
Правильно обране місце пошуку, для шукача скарбів має не менше значення ніж сам металошукач. Але що це за місця і де їх шукати? Для початку поставте собі питання, яким видом пошуку Ви хочете займатися. Найпопулярнішими в Україні є пошук за місцями битв (ВВВ, перша світова тощо) пляжний пошук та пошук старовинних предметів (монети, прикраси, хрестики, персні та ін.). Якщо з першими двома все зрозуміло, то про пошук старовинних предметів хочу трохи розповісти.
Шукати монети та іншу старовину потрібно у місцях, де люди жили, відпочивали, працювали тощо. Це можуть бути трактири, заїжджі двори, місця де проходили ярмарки, млини, переправи, старі дороги. Про всі найперспективніші місця я розповім далі. Почну мабуть із корчми, у різний час і різних народів цей заклад називався по-різному шинок, кабак, харчевня… Але суть зводилася до одного, продаж алкогольних напоїв та їжі. Після відвідування таких закладів, люди як правило були неабияк п'яні, під впливом алкоголю, при падіннях, у п'яних бійках губилися предмети, які нас цікавлять. Як правило такі заклади розташовувалися вздовж доріг, і на їх перехрестях, але могли вони бути також і в населених пунктах. скарби, які заможні корчмарі могли ховати. Для шукача скарбів корчма дуже вдале місце для пошуку, мені відомі випадки коли копачі потрапляючи першими на корчму знаходили близько 500 монет за кілька днів пошуку. Заїжджі двори і корчми це практично одне й те саме, що й корчма, тільки тут ще можна було переночувати, наприклад, коли люди з далекої поїздки їхали на ярмарок, або з нього.
Ярмарок - це великий щорічний базар, який проводили у певному місці та у певну пору року. Місця де проводилися ярмарки для шукача скарбів мають велику цінність, адже там де йшла активна торгівля, губилося дуже багато монет. У минулі століття ще одним дуже важливим місцем у житті людей були млини.
Млини були вітряні (розташовувалися на пагорбах) і водяні (розташовувалися на берегах річок). Люди з усіх окружних сіл їхали сюди щоб змолоти зерно на борошно. За помел зерна зазвичай платили не грошима, а зерном, грубо кажучи господар млина брав за роботу деяку кількість зерна, від того яке треба було перемолоти селянинові, потім це зерно продавалося. Тому монет на млинах практично немає, але іноді на форумах пишуть, що на млинах знаходили по кілька сотень монет. З цього можна зробити висновок що все ж таки були винятки з правил щодо оплати.
Насамкінець хочу сказати: Шукає не металошукач, шукає людина!
